Урок математики в 1 класі Тема. Розв’язування прикладів і задач на вивчені арифметичні дії. Мета. Закріплювати навички додаван- няі віднімання в межах 20; розвивати швидкі та точні обчислювальні навич – ки, математичнемовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення, кругозір учнів; виховувати бережнеставлення до природ

                                

     Урок   

  математики

   в 1 класі

Тема. Розв’язування прикладів і задач на вивчені арифметичні дії.

Мета. Закріплювати навички додаван-  ня і віднімання в межах 20; розвивати швидкі та точні обчислювальні навич –

ки, математичне мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення, кругозір учнів; виховувати бережне ставлення до природи, почуття доброти, милосердя.

Обладнання. Зображення Червоної

Шапочки, білочки, їжачка, вовка, зайця, горішки для білочки, сонечка, корзинка з квітами

                                Хід уроку

І. Організаційна частина.

— Діти, чи любите ви казки? Сьогодні у нас не просто урок, а урок-казка. З ким ми будемо подоро­жувати, ви скажете самі, коли відгадаєте загадку.

Старенька бабуся край лісу жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?

Як казка ця називається? Хто відповість?

Отже, ми з вами складемо математичну казку про "Червону Шапочку".

II. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з геометричним матеріалом.

—  Пригадайте, як починається казка?

 (Жили-були мама і донька...).

Так. А де ж вони жили? (У будиночку).

- А будиночка у нас немає. Побудуймо разом ма­тематичний будинок для Червоної Шапочки.

—  Назвіть, скільки в будиночку трикутників, чотирикутників?

2. Усні вправи.

—  Продовжіть казку.

(У неділю мама напекла пиріжків і попросила дів­чинку, щоб вона понесла бабусі гостинець).

Ось і пішла дівчинка. Доходить до лісу, а там на­пис. Дівчинка не вміла читати, бо ще не ходила до школи. Тож допоможемо їй:

—   Діти, що ви зрозуміли з цього прислів'я?

Чер­вона Шапочка вам дуже вдячна, вона тепер знає, що ліс треба оберігати.

Йде далі Червона Шапочка, сонечко яскраво сві­тить та щось у лісі неспокійно. Дитяче серденько го­ворить: "Зупинись". То пташки так стурбовано кри­чали. Уночі був сильний вітер, і пташенята попадали на землю. Пташки просять Червону Шапочку і нас із вами допомогти їм.

—   Діти, а якби ми відмовилися допомогти, що сталося б з пташенятами? Аж ось і вони, які гарнень­кі. Полічіть, скільки їх? (8).

Повторюємо склад числа 8:   

 5 і 3;  7 і 1;  6 і 2;   1 і 7;    4 і 4;    2 і 6;   

—   Йде далі Червона Шапочка, наспівуючи:

Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй.

Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май.

Не стріляй горобчиків та усіх пташок,

 їм радіти хочеться, як й тобі, синок. (В.Сосюра)

Коли чує, хтось ніби схлипує. Озирнулася довко­ла і побачила білочку. Та тікала від лисиці і розсипа­ла горішки. Допоможімо їй зібрати. Діти беруть горішок, обчислюють приклад).

—   Молодці, діти, швидко допомогли білочці. А те­пер вона хоче вас попрохати:

... Поводьтеся в лісі тихо

і не койте в ньому лиха.

Ліс не любить пустотливих,

Метушливих і крикливих.

Вітів, прошу, не ламайте

і травинок не займайте,

І тоді в казкове диво

Ви потрапите... Щасливо!!! (Л.В.Кондрацька)

—  Пообіцяємо білочці поводитися в лісі, як вона нас просить? От і добре.

               

        Фізкультхви линка.

Засиділись в царстві казки,

Встали дружно,

Лапки в боки, вгору вушка —

Скачуть білочки-подружки,

1, 2, 3, 4, 5-

По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Спритно роблять вільні вправи...

1, 2, 3, 4, 5 -

Люблять білочки стрибать.

3.   Робота над задачами.

—  Відпочили. Тож продовжимо нашу казку далі.

Уже половину лісу пройшла Червона Шапочка. І тут нова пригода. На одному з дерев побачила дівчин­ка жучків. Почала їх рахувати, аж тут пі­дійшов їжачок. Ось що він розповів про цих жучків.

—  Це — сонечка, дуже корисні комахи. Вони зни­щуюсь попелиць. Сонечок треба оберігати. До того ж, вони і погоду передбачають: перед дощем — дуже мляві, а погожого дня — рухливі.

Червоній Шапочці соромно стало, що вона забу­ла про сонечок. Мама ж її вчила: "Сонечко, сонечко, полети на небо..."

—  Скільки ж нарахувала сонечок дівчинка? Ніхто не знає. А ми дізнаємося тільки тоді, коли розв'яже­мо задачу.

 

(Учні складають за схемою).

І - 5 <-------------------

II — ?, на 3 більше

Задача. На першій гілочці 5 сонечок, а на дру­гій — на 3 більше. Скільки сонечок на другій гілочці?

—Діти, хто повторить задачу?

—Хто повторить умову задачі? Хто запитання?

—Скільки сонечок було на першій гілочці? (5),

—На другій? (Невідомо).

—Що сказано в задачі про кількість сонечок на другій гілочці? (На 3 більше).

—А що означає на 3 більше? (Стільки ж як на першій та ще 3).

—Як же нам дізнатися, скільки сонечок на другій гілочці?

(5 + 3 = 8).

(Розв'язування задачі діти самостійно записують у зошити).

4.   Задачі у віршах.

—  Ось і ліс закінчується. Вже недалеко й бабуси­на хата. Але увагу дівчинки привернула галявина, на якій росло багато квітів. Червона Шапочка підійшла і вже хотіла нарвати їх для бабусі та її затримав   зна­єте хто? Зайчик. Він охороняв ці весняні квіти. Діти, подумаймо, які квіти могли б рости на цій галявині?
(Учні називають весняні квіти, я доповнюю ілюстра­ціями).

Зайчик запропонував Червоній Шапочці розв'яза­ти задачі у віршах, а ми їй допомагатимемо.

5 берізок, 2 смерічки

Зеленіють над потічком.

Біля них одна ожина...

Скільки всіх дерев, скажи-но? (7)

Біля річки на галявці

Знайшли моркву сірі зайці.

8 морквин — це немало,

1 з'їли, скільки стало? (7)

Гляньте, білочка одна

Визирає із дупла.

Ще одна стрибнула з гілки,

А за нею ще три білки.

 Прошу вас, діти, милі,

Щоб всіх білок полічили. (5)

Зайчик подарував дівчинці для бабусі кошик з квітами, намальований на аркуші паперу, а зі зворот­ного боку написав:

Не рвіть квіток, не убивайте,

Життя одне — не віднімайте,

Воно дано їм, як і нам,

Радіти сонцю і вітрам.

5. Розв'язування прикладів.

- Весела і радісна йде дівчинка до бабусі. Ще б пак. Адже два гостинці для неї має, стільки добрих справ зробила. І кого, ви думаєте, вона зустріла? (Вов­ка). Так. До того ж, він декілька днів нічого не їв. Але перше ніж з'їсти дівчинку, він попросив її розв'язати приклади, які йому задали в лісовій школі. Ви ж зна­єте, що Червона   Шапочка до школи ще не ходить і може припуститися помилок. А ми їй допоможемо. Прикладів дуже багато, тому ми їх поділимо.

7-4         12-10          17-7+1

2 + 6       9-5+4          4+3-2

10-8        6 + 2-3        13-10 + 5

5+3         4+3+3     7+3-4

Вовк: Дякую і тобі, Червона Шапочко, і вам, ді­ти, за допомогу. Ви такі розумні! І як я міг з'їсти та­ку гарну дівчинку разом з бабусею? Мені так сором­но за себе. Я обіцяю, що більше цього не робитиму. А зараз я хочу виправити свою помилку і допомогти Червоній Шапочці віднести бабусі гостинці, бо вона і так втомилася. Правда, діти?

—  О, вже й бабуся іде зустрічати онучку. Обидві веселі і щасливі.

III. Підсумок уроку.

—Наш урок закінчується. Якщо вас зацікавили пригоди Червоної Шапочки, то ми можемо продов­жити з нею зустрічатися. Думаю, що мама і надалі відпускатиме її до бабусі.

—Чи сподобався вам урок? Що саме?

Ось і пролунав дзвінок —

Закінчився наш урок.

За роботу по заслузі

Щиро дякую вам, друзі.